Ціна різниці є ключовою в ланцюжку нафтопродуктів, зверніть увагу на співвідношення між дизелем, бензином та паливом.

⑴ Слідувати за цінами на нафту через Brent, WTI або навіть ICE дизель досить легко, але більш чіткі тенденції зазвичай проявляються саме у спредах; спреди краще, ніж абсолютна ціна, показують, що відбувається на ринку. ⑵ У нафтопереробних заводах вихід продуктів не є фіксованим, його завжди можна оптимізувати для підвищення виходу авіаційного гасу відносно дизелю, дизелю відносно мазуту, дизелю відносно бензину тощо, оскільки стандарти нафтопродуктів мають певну гнучкість, на відміну від суворіших вимог для нафтохімії. ⑶ Найлегшим для розуміння спредом є спред між гасом та дизелем — тобто різниця між цінами на авіаційний гас та дизель. Якщо він позитивний, це означає, що авіаційний гас більш дефіцитний, ніж дизель; така ситуація спостерігалась на початку конфлікту між США та Іраном у березні. Наразі цей спред від’ємний, оскільки дефіцит відчувається саме по дизелю, а не по гасу. ⑷ В аналізі також пильно слідкують за спредом між дизелем та бензином: у середині вересня спред між сінгапурським дизелем 10ppm та бензином 92 досяг максимального рівня у 60 доларів за барель, але нафтопереробним заводам все одно необхідно виробляти бензин, тому цей спред не може залишатися таким високим довго — незабаром дизель підштовхнув вгору ціну бензину, а сам дизель трохи скоригувався донизу. ⑸ Також відстежується спред між мазутом та дизелем: спред між сінгапурським мазутом 380 CST та сінгапурським дизелем 10ppm після досягнення мінімуму в середині вересня також відновився — попит на суднове паливо зберігається, тому не можна говорити лише про ринок дизеля. ⑹ З точки зору ринку, міжпродуктові спреди відображають оптимізацію на нафтопереробних заводах і дисбаланс попиту та пропозиції у регіонах; надалі варто слідкувати за спредом дизель-крекінгу, сезонністю бензину та попитом на суднове паливо, які впливають на структуру спредів.