Внаслідок іранського конфлікту країни-експортери переходять до імпорту: Катар уклав з США довгостроковий контракт на постачання 4 мільйонів тонн LNG щороку до 2054 року

Будучи одним з провідних світових експортерів скрапленого природного газу (LNG) до початку конфлікту з Іраном, Катар вперше виступає у ролі покупця та закуповує природний газ у США, що створило унікальний розрив у світових енергетичних потоках через геополітичні потрясіння.

У четвер, 22 червня за східноамериканським часом, державна нафтогазова компанія QatarEnergy оголосила, що досягла угоди з найбільшим американським експортером LNG, Cheniere Energy, про довгострокову закупівлю до 4 мільйонів тонн LNG на рік протягом понад двадцяти років. ЗМІ повідомляють, що це перша компенсаційна угода на поставку LNG з США для Катару.

Причиною цієї угоди стала власна криза у Катару: промислове місто Рас-Лаффан зазнало пошкоджень під час конфлікту США, Ірану та Ізраїлю, QatarEnergy змушена була суттєво скоротити експортні потоки, а через постійні коливання судноплавства у Ормузькій протоці Катару доводиться підтримувати контрактні зобов'язання перед азійськими клієнтами й використовувати американські потужності для заповнення власного дефіциту.

Для Cheniere така наддовгострокова компенсаційна угода із суверенним покупцем дає новий стимул для цінової політики та ринкової позиції американського LNG. Для світового ринку — початок імпорту Близького Сходу від США свідчить, що вразливість ланцюгів постачання стає реальною, а не лише теоретичною загрозою.

Перша довгострокова угода з США: два заводи постачатимуть по 2 млн тонн щороку

QatarEnergy повідомила про підписання з Cheniere Energy двох довгострокових угод на купівлю-продаж (SPA), що передбачають максимальну закупівлю до 4 млн тонн LNG щороку.

QatarEnergy закуповуватиме по 2 млн тонн щорічно з двох американських заводів скраплення — Sabine Pass у Луїзіані та Corpus Christi у Техасі. При цьому 1 млн тонн на рік із Sabine Pass залежить від остаточного інвестиційного рішення щодо розширення інфраструктури — загальна рамка угоди вже погоджена.

Згідно з умовами, поставки здійснюватимуться на умовах FOB, а початок постачань очікується з 2031 року і триватиме до 2054 року.

Водночас QatarEnergy є великим акціонером американського проекту Golden Pass LNG у Техасі, що наразі перебуває на стартовій стадії, іншим акціонером є ExxonMobil. Це означає, що роль Катару у ланцюзі постачання LNG у США переходить від володіння активами до статусу фактичного покупця.

Війна з Іраном призвела до дефіциту в Катарі

Причини кризи в Катарі — це поєднання двох факторів: по-перше, промислове місто Рас-Лаффан на північно-східному узбережжі країни постраждало під час іранського конфлікту, що спричинило зупинку виробництва LNG, гелію та сечовини; по-друге, безпекова ситуація у Ормузькій протоці значно погіршилася, і експорт знизився.

За інформацією газети "Народна щоденна", Генеральний секретар Міжнародної морської організації Арсеніо Домінгес нещодавно заявив, що ситуація з безпекою у Ормузькій протоці і прилеглих акваторіях дедалі погіршується: з початку конфлікту США, Ізраїль та Іран понад 110 суден були атаковані у протоці та поблизу, як мінімум 24 моряк загинуло. З 5 по 11 жовтня там зафіксовано 12 нападів на судна, що є тижневим рекордом з кінця лютого — упродовж лише 11 жовтня атакували 6 суден. За оцінками, судноплавство через протоку скоротилося до менше ніж десятої частини від довоєнного рівня.

QatarEnergy вже подовжила дію форс-мажорних положень щодо постачання LNG до листопада, що свідчить про тривалі перебої у постачаннях.

Втрата доходів від газу вже позначилася на бюджеті Катару.

За даними Міністерства фінансів Катару, у другому кварталі цього року бюджетний дефіцит уряду країни сягнув 21,2 млрд ріялів (близько 5,8 млрд доларів США), що є найвищим показником з кінця 2016 року та майже удвічі перевищує дефіцит першого кварталу.

Що означає реверс потоків торгівлі

Ця угода означає, що традиційні маршрути енергетичної торгівлі кардинально змінюються під впливом геополітичних сил. Раніше було чітко визначено, що LNG з Близького Сходу йде до Азії та Європи, а США як новий постачальник розширюють свою присутність у світі. Тепер, коли Близький Схід почав імпортувати LNG зі США, ці базові припущення руйнуються.

Для ринку це має два безпосередні наслідки: по-перше, цикл бронювання потужностей на американських експортних об'єктах додатково подовжується, що підвищує передбачуваність грошових потоків для таких експортерів, як Cheniere; по-друге, потреба Катару в LNG може зберігатися протягом наступних років, створюючи додатковий попит на ціни північноамериканського газу.

Якщо ризики судноплавства через Ормузьку протоку залишаться надовго, відновлення експортного потенціалу LNG з Близького Сходу зіткнеться зі структурними перешкодами. Чи звернуться інші нафтовидобувні країни Перської затоки, що залежать від цього маршруту, до аналогічних дій — це важливе питання для подальшого спостереження.