Жовтневий індекс очікувань IFO в Німеччині зріс вшосте поспіль до 91,6: економічне відновлення триває, структурний розрив ще не подолано

Згідно з інформацією від додатку Zhihui Finance, німецький економічний інститут Ifo зафіксував у жовтні індекс бізнесових очікувань, який несподівано зріс шостий місяць поспіль: з 90,4 у вересні до 91,6, тоді як опитані економісти ринку очікували невеликого зниження до 90. Директор Ifo Клеменс Фуест у заяві зазначив: «Економічне відновлення триває. Проте оцінка компаніями поточної ситуації дещо погіршилась». Показник оцінки поточного стану несподівано знизився, створюючи разом із сильним компонентом очікувань низку важливих для аналізу розбіжностей.

Розрив між очікуваннями та реальністю: фіскальний наратив «купує час», а не ліквідує ризики

Тривале покращення компонента очікувань IFO значною мірою відображає оцінку довгострокових ефектів фіскального розширення, а не реальне прискорення економічної активності зараз. Після коригування у 2025 році Німеччиною системи «гальмо боргу» буде створено спеціальний фонд інфраструктури та кліматичної нейтральності обсягом 500 млрд євро, а також збільшиться фінансування оборони і безпеки.

Економісти ING у своєму огляді відверто заявили, що поточні дані IFO показують: «усі надії на економічний розвиток Німеччини досі пов’язані із здатністю фіскального стимулювання проникати в економіку», а підвищення компонента очікувань «можливо, отримало імпульс від інвестиційної виставки в Берліні минулого тижня». Тобто оптимізм компаній щодо майбутнього базується на дотриманні урядом обіцянок щодо витрат, а не на негайному покращенні замовлень чи прибутків.

Така структура «очікування попереду, реальність позаду» підтверджується поточною динамікою показників. Попередній композитний PMI S&P Global Німеччини за жовтень знизився з 53,8 до 52,8, залишаючись четвертий місяць поспіль у зоні зростання, але вже проявляються ознаки уповільнення; виробничий PMI зріс до дворічного максимуму 54,2, а індекс у сфері послуг знизився з 52,9 до 51,7. Заступник директора з економічної аналітики S&P Global Market Intelligence Філ Сміт оцінив це як: «Уповільнення зростання особливо підкреслює, що економічне відновлення Німеччини — найбільшої економіки єврозони — все ще залишається крихким».

Підтримка і «тінь» циклічного відскоку: зовнішній попит, фіскальна політика та статус «вигодонабувача кризи»

Поточне покращення в Німеччині — не ізольоване явище. Перша підтримка — покращення зовнішнього попиту: у першій половині року експорт знову зростав, глобальний інвестиційний бум у сфері штучного інтелекту підвищив попит на обладнання для дата-центрів, і частина німецьких промислових компаній дістали від цього вигоду. Друга підтримка походить від антикризової ролі державних витрат — будівельна галузь, машини й оборонна промисловість напряму отримали замовлення з державних інвестпрограм. ING також вказує на часто ігнорований третій фактор: закриття Ормузької протоки спричинило більший вплив на деякі регіони, що дало змогу окремим німецьким компаніям стати «відносними вигодонабувачами кризи».

Але сама відносність цих факторів підтримки і є джерелом ризику. Низький рівень Ельби досі гальмує логістику для промисловості. Економісти Deutsche Bank оцінюють, що перебої у транспорті можуть сповільнити зростання економіки Німеччини до 0,2 відсоткового пункту; потужності таких компаній, як BASF та Covestro у Людвігсхафені й на інших берегах, особливо чутливі до рівня води. У 2018 році посуха вже коштувала BASF 250 млн євро операційного прибутку через скорочення виробництва.

На цьому підґрунті Бундесбанк дійшов висновку, що у третьому кварталі спостерігалось економічне застоювання, і ослаблення компонента поточного стану Ifo це підтверджує. Крім того, ціни на енергоносії, підвищені через ситуацію на Близькому Сході, залишаються високими; ризики зростання цін на газ у сезон опалення ще неповною мірою враховані, а збільшення ставок уже призводить до реального скорочення інвестицій у житло та розширеного поняття інвестицій.

Процентна політика та структурні проблеми: для відновлення більш важлива «якість», ніж «напрямок»

Політика Європейського центрального банку надає зовнішнє підґрунтя для такого аналізу. Ринок загалом очікує, що на засіданні 29 жовтня ЄЦБ залишить депозитну ставку на рівні 2,50% без змін, проте з 73 респондентів-економістів у ринковому опитуванні 64 прогнозують, що у грудні її піднімуть ще на 25 базисних пунктів до 2,75%, і більшість вважає це кінцем нинішнього циклу жорсткої політики.

Очікування інфляції на 12 місяців у домогосподарств єврозони вже другий місяць поспіль піднялись до 3,1%: хоча енергетичні ціни ще не повністю передалися на ширші ціни, поточна динаміка не дає підстав для очікувань розширення монетарної політики. Вищі витрати на фінансування разом із фіскальним розширенням означають, що ризику «витіснення» приватних інвестицій державними не можна ігнорувати як малоймовірний.

Глибший виклик полягає у відсутності автоматичного переходу між циклічним відскоком і структурними змінами. У цьому ING дає досить прямолінійний висновок: вже оголошені реформи «зосереджуються переважно на забезпеченні стійкості державних фінансів з погляду старіння населення, мало що робиться для посилення конкурентоздатності країни»; для справжнього покращення міжнародної конкурентоспроможності уряд має зробити більше у сферах «різкого скорочення бюрократії, регулювання та податкового тягаря», а також у напрямках «довгострокової стратегії доступних енергоносіїв, кращої освіти та більшої інноваційності».